Сонцеспис
Сонцеспис має цікаву і непересічну історію. У ранні часи, ще під владою самих лише Мартелів, усе починалося з опецькуватої та потворної споруди, що звалася Піскоплавом, бо скидалася на корабель, загрузлий у пісках. Прегарні високі башти, що несуть на собі відбиток ройнарського смаку та руки, виросли навколо вже згодом. Коли сонце Ройни поєдналося у шлюбі зі списом Мартелів, лише тоді замок здобув свою нинішню назву — Сонцеспис. З часом було зведено Башту Сонця та Спис-Башту — одну з великою золотою банею, іншу з високим струнким шпилем, який першим бачать прибульці з моря та суходолу.
Замок знаходиться на язику землі, що з трьох боків омивається водою… а з четвертого загороджений тіньовим містом. Звісно, містом його звуть лише дорнійці, бо насправді то лише невеличке, безладне, запилене та неоковирне містечко, надто чудернацьке для чужого ока. За давніх часів дорнійці почали тулити його споруди до мурів Сонцеспису, згодом наступні приліпилися до стін сусідських домівок, і так тривало, аж доки тіньове місто не набуло нинішнього вигляду. Тепер це мішанина вузьких провулків, базарів, пропахлих прянощами Дорну та далекого сходу, домівок з лампачевої цегли, що зберігають прохолоду навіть під палючим сонцем дорнійського літа.
Звивисті мури поставили приблизно сім століть тому; вони огортають Сонцеспис і звиваються тіньовим містом, наче змій-покровитель, що змусить навіть найзухвалішого нападника загубити шлях. Лише Потрійна Брама надає пряму дорогу до замку, бо прорізає Звивисті Мури наскрізь; у разі потреби всі три брами суворо охороняються.