Вирій

<<< Світ льоду та вогню

Величний замок Вирій — прадавній стіл князів Тирелів та королів Тепличів перед ними — стоїть на вершині вкритого рясною зеленню пагорба понад тихими та широкими водами Мандера. Помітний здалеку, замок “так скидається на невід’ємну частину місцевості, що подорожньому здається, ніби він виріс з землі, а не був кимось збудований”. Вирій часто вважають найгарнішим замком у всьому Семицарстві — а заперечують лише мешканці Долини, які віддають перевагу своєму власному Соколиному Гнізду.

Пагорб, на якому здіймається Вирій, не є ані крутосхилим, ані кам’янистим; натомість він широкий, збігає похило і тішить око приємністю обрисів. З веж та мурів замку видно довкілля на багато верст в усі боки — сади та луки, безкраї поля квітів, серед яких і золоті троянди Обширу, що століттями правлять за гербовий знак дому Тирел.

Вирій оточують три кола фортечних мурів з зубцями, одне всередині іншого. Вони викладені з добре витесаного білого каменю і обставлені баштами стрункими та статечними, мов шляхетні панни. Кожен мур товщий та вищий за той, що ззовні нього. Між зовнішнім муром, що оперезує підніжжя пагорба, і середнім, що стоїть вище, знаходиться уславлений живопліт Вирію — величезне, дуже складне плетиво колючих та цупких рослин, яке століттями ростили для втіхи мешканців і гостей… і для оборони теж, бо нападникам, незнайомим з живоплотом, важкувато знайти шлях до замкової брами крізь пастки та оманливі ходи.

В межах внутрішнього замкового муру теж росте вдосталь зелені, кущів та дерев. Вежі та палати оточені пишними гаями, плодовими садками, ставками, водограями, маленькими прихованими двориками, рукотворними водоспадами. Старі будівлі вкриває плющ; кам’яними подобами, стінами та баштами зміяться виноградні лози та плетисті троянди. Квітів усюди — сила-силенна. Головний кам’янець замку — насправді пишний палац, якому немає рівних, повний різьблених подоб, витончених колонад, свіжих водограїв. Найвищі вежі Вирію, круглі та стрункі, дивляться згори на своїх значно давніших сусідів, кутастих і похмурих на вигляд, подеколи поставлених ще у Вік Звитяжців. Решту замку звели порівняно нещодавно — більшу частину відбудував король Мерн VI після зруйнування перших будівель дорнійцями у правління Гарта Сивоборода.

Богам — і старим, і новим — у Вирії служать вірно та ревно. Величчю та розкішшю замковий септ, у якому стрункі ряди вікон олив’яного скла підносять хвалу Седмиці та всюдисущому Гарту Зеленорукому, поступається хіба що Великому Септові Баелора у Король-Березі та Зоряному Септові Старограду. Густий зелений божегай Вирію зажив майже такої ж слави, бо замість одного-єдиного серце-дерева він пишається трьома височезними, вишуканими, стародавніми оберіг-деревами; їхнє гілля так переплелося за століття, що вони перетворилися на подобу одного дерева з трьома стовбурами, які сягають один одного над тихим ставком. У переказах твердиться, що ці дерева, відомі в Обширі як Три Співці, посаджені були руками самого Гарта Зеленорукого.

Жоден панський стіл у Семицарстві не оспівано у піснях так, як Вирій, і то не диво, бо Тирели, а перед ними Тепличі наповнили свій двір музикою та високими мистецтвами. У дні перед Завоюванням королі Обширу та їхні королеви очолювали турніри кохання і краси, на яких найкращі лицарі Обширу змагалися за прихильність найвродливіших панн, і не лише збройною майстерністю, але також піснями, віршами, показом доброчесності, побожності та цнотливого служіння. Найвеличніші з лицарів, однаково доброчесні та непереможні на полі, вшановувалися запрошенням до Братства Зеленої Руки.

Хоча останні воїни того шляхетного братства загинули біч-обіч зі своїм королем на Полум’яному Полі (крім хіба що Білої Гавані, де лицарі дому Мандерлі досі наполягають на своїй належності до нього), звичаї його ще пам’ятають в Обширі, де Тирели намагаються зберігати та шанувати все, що є найкращого у лицарстві. Турнір Трояндового Поля за правління Джаяхаериса І, Старого Короля, уславився широко і далеко як найвеличніший турнір у цілому поколінні, та й у ближчі до нас часи Обшир приймав чимало великих і славних змагань.

<<< Світ льоду та вогню