Кастерлі-на-Скелі
Книжкові розділи про західний край та Ланістерів доповнено розширеним авторським текстом з його особистого сайту: World of ice and fire sample
Кастерлі-на-Скелі, стародавній столець дому Ланістер, аж ніяк не схожий на звичайні замки. Хоча і увінчана вежами, стрілецькими гніздами, сторожовими баштами, з кам'яними мурами, дубовими воротами та залізними ґратами, що охороняють кожен вхід та вихід, насправді стародавня твердиня є неймовірно велетенською скелею на березі Західного моря — скелею, що при заході сонця у мінливих тінях нагадує подобу лева, який ліг відпочити.
За оселю для людей Скеля слугує вже кілька тисяч років. Імовірно, ще до прибуття першолюдей діти лісу та велетні влаштовували собі домівки у великих вимитих морем печерах при її підніжжі. Ведмеді, леви, вовки та кажани теж прибивалися туди ладнати собі лігва, а з ними і безліч менших створінь.
Кількасот копалень пронизують нижні частини Скелі, де чимало жил червоного та жовтого золота блищать у камені недоторканими навіть після тисячоліть видобування. Кастерлі були першими, хто почав різьбити у копальнях покої та палати; вони ж поставили на вершині Скелі кільцеву фортецю, звідки оглядали свої володіння.
За вимірами Скеля є втричі вищою за Стіну або Вишестраж Старограду, а з заходу на схід тягнеться майже на десять верст. Усю її від краю до краю мережать переходи, підземелля, комори, курені, палати, стайні, сходові кліті, дворища, балкони та садочки. Є там і своєрідний божегай, хоча тамтешнє оберіг-дерево розрослося чудернацьким, покрученим; його поплутані корені майже заповнили печеру, де воно стоїть, і придушили все інше, що там колись росло.
Скеля має всередині власний порт: корабельні майстерні, доки, пришиби, бо ж море за незліченні роки пробило великі печери у західній стіні, утворивши природну браму таку завширшки і заввишки, що лодії та навіть кочі могуть легко зайти і вивантажити привезене добро.
Левова Паща — величезна природна печера, головний вхід до Скелі — вигинається на дві сотні стоп від підлоги до стелі. Упродовж століть її розширювали та облаштовували, і тепер її широкими сходами, кажуть, проїдуть двадцять вершників, вишикувані у одну шерегу.
Кастерлі-на-Скелі ніколи не здобували приступом або облогою. Нема в Семицарстві замку більшого, багатшого або краще захищеного. Переповідають, що коли Візенья Таргарієн побачила його, то подякувала богам, що король Лорен виїхав зустріти її брата Аегона на Полум'яному Полі, бо якби він лишився сидіти у Скелі, то й драконове полум'я його б не злякало.
Володарі Кастерлі-на-Скелі за століття накопичили чималі скарби. Про перлини Скелі — особливо про Золоту Галерею з її золотими прикрасами та визолоченими стінами, про Палату Звитяжців, де стоять вічною вартою коштовні обладунки кількох сотень лицарів, князів та королів дому Ланістер — гуляє гучна слава усіма королівствами, ба навіть землями за вузьким морем.