Прибуття андалів

<<< Світ льоду та вогню

Андали залишили свій слід у Дорні, як і на всьому Вестеросі південніше Перешийку. Проте більшість дослідників минувшини погоджуються, що тут їхній вплив був менший, ніж у інших південських королівствах. На відміну від першолюдей, андали були знаними мореплавцями, найзавзятіші з їхніх керманичів добре вивчили дорнійське узбережжя і полюбляли приказувати, що на ньому нема нічого вартого уваги, крім змій, піску та скорпіонів. Не диво, що порівняно мало загарбників трудилися наставляти весла на південь, коли перед очима — просто через вузьке море від Андалосу — лежали зеленіші й багатші землі.

Та завжди знайдуться ті, хто підуть шляхами, якими нехтує решта, і шукатимуть собі долі у найглухіших кутках світу. Так трапилося і з тими андалами, які дісталися Дорну. Хтось заходився чубитися з першолюдьми, які раніше прийшли на добірні землі уздовж Зеленокрівці та морського берега, або посунув у гори, шукаючи землі там. Інші закріпилися у місцях, де перед ними ніхто не селився.

Серед таких були Уллери та Коргили; перші звели собі похмуру смердючу твердиню понад жовтими сірчаними водами Сірки, останні ж укріпилися серед глибоких пісків та високих надм, забравши та огородивши єдине джерело води на дві з половиною сотні верст навколо. Далі на схід дім Вайф поставив світлий високий замок серед пагорбів, біля злиття двох потоків, що породжують річку того ж імені. Деінде у дорнійських землях викраяли собі дідицтва Аліріони, Джордейни та Сантагари.

А на східному узбережжі, між Зламаною Рукою та Зеленокрівцею, висадився такий собі шукач пригод Морган Мартел з родичами та прибічниками. Ті землі вважали своїми дім Перебрід та дім Скойко, але вони зазнали поразки у битві; Мартели захопили їхні села, спалили їхні замки та затвердили свою владу над смугою кам’янистого узбережжя у двісті п’ятдесят верст завдовжки і п’ятдесят завширшки.

Упродовж наступних століть сила їхня зростала… але не надто швидко, бо володарі дому Мартел віддавна славляться обачністю. Перед прибуттям Німерії жоден дорнієць не рахував їх серед наймогутніших вельмож у краї. А й справді, оточені зусібіч королями, Мартели навіть не подбали назватися таким самим титулом; навпаки, у певні миті історії вони охоче корилися королям Джордейнам у Торі, побожним Аліріонам з Божеласки, дрібним королькам Зеленокрівці та могутнім Крицакам у Крицаку.

<<< Світ льоду та вогню