Правиця Короля

<<< Світ льоду та вогню

Книжкові розділи про західний край та Ланістерів доповнено розширеним авторським текстом з його особистого сайту: World of ice and fire sample

Року 262 по А.З. король Джаяхаерис ІІ помер у Король-Березі, просидівши на Залізному Престолі лише три роки. Його син Аерис, принц Дракон-Каменя, успадкував престол як король Аерис ІІ. Першим його королівським наказом — і наймудрішим, кажуть люди — був наказ приятелеві дитинства Тайвинові Ланістеру прибути з Кастерлі-на-Скелі та обійняти посаду Правиці Короля.

Пан Тайвин, маючи усього двадцять років віку, був наймолодшим Правицею в історії, але його рішуча розправа з бунтівними Ринами і Тарбеками вже звоювала йому повагу та острах усіх королівств Семицарства, тож ніхто не насмілився підняти голос проти сього призначення.

Його сестра у перших, панна Джоана, донька покійного брата князя Титоса — пана Язона, — вже перебувала у Король-Березі на службі в жіночому почті королеви Раели з 259-го року. Вони з паном Тайвином побралися за рік по тому, як Тайвин прийняв посаду, в розкішній відправі у Великому Септі Баелора, з самим королем Аерисом на чолі весільного бенкету та постілювання.

Так розпочалася довга доба затишку та добробуту. Хоча Аерис ІІ потроху ставав непередбачуваніший у вчинках та рішеннях, багато років поспіль він задовольнявся, кидаючи повсякденні справи держави на Правицю — і Тайвин Ланістер блискуче давав їм ради.

Року 266-го пані Джоана подарувала життя близнюкам — хлопчику та дівчинці. Тим часом одружився і брат пана Тайвина, пан Кеван — він узяв за дружину доньку пана Гариса Звихта з Вихти, колись віддану йому заручницею за батькові борги.

Року 267 по А.З. серце князя Титоса Ланістера луснуло, коли він видирався крутими сходами до опочивальні своєї коханки (його вельможність на той час вже відлучився від грудей своєї годувальниці, але невдовзі скорився чарам доньки свічаря).

Так у віці двадцяти і п’яти років Тайвин Ланістер став князем у Кастерлі-на-Скелі, Щитом Ланіспорту і Оборонцем Заходу. Поклавши Сміхотливого Лева нарешті спочивати, Ланістери ще ніколи не почувалися могутнішими та певнішими своєї щасливої долі. Подальші роки виявилися щиро золотими, і не лише у західному краї, а і в усьому Семицарстві.

Але здорове яблуко вже підточував хробак, і невдовзі зросле божевілля короля Аериса ІІ почало піддавати небезпеці усе, чого прагнув Тайвин Ланістер для добра держави. Спіткало його вельможність і особисте горе — його кохана дружина, пані Джоана, померла року 273 по А.З., народивши огидно спотвореного сина. З її смертю, зазначає великий маестер Пицель, радість життя пішла від Тайвина Ланістера, лишивши йому тільки непохитне почуття обов’язку.

День у день і рік у рік Аерис ІІ дедалі більше обертався проти власного Правиці, приятеля дитинства, піддаючи його низці докорів, образ та принижень. Братові князя Тайвина, панові Тигету, було відмовлено у місці при дворі; сотник надвірної варти Правиці втратив язика, видертого гарячими обценьками за наказом короля; коли його вельможність запропонував кохану доньку Серсею за наречену принцові Раегару, спадкоємцеві Аериса, то отримав від його милості відповідь, що вона негідна його сина; ще й “крутіння левові хвоста” перетворилося на таку ж загальну розвагу в Червоному Дитинці, якою воно було у Кастерлі-на-Скелі. Князь Тайвин спершу все терпів — навіть образу доньці, — але коли король зробив його сина та спадкоємця, пана Хайме, лицарем Королегвардії, терпець йому урвався, і Правиця склав з себе службу року 281 по А.З.

Позбавлений порад людини, на яку він так довго покладався, оточений підлабузниками та крутіями, король Аерис ІІ невдовзі занурився у своє божевілля цілком, а держава тим часом розвалювалася навколо нього на шматки.

Події Повстання Роберта Баратеона вже описані деінде, і тут їх переповідати ні до чого. Варто лише зауважити, що князь Тайвин утримав захід від війни майже до її завершення, а наприкінці привів велике військо на захоплення Король-Берега і Червоного Дитинця від імені Роберта Баратеона. Майже трьом століттям правління Таргарієнів поклали край мечі князя Тайвина та його західняків.

Наступного року король Роберт І Баратеон узяв за дружину доньку Тайвина Ланістера панну Серсею, тим з’єднавши у шлюбі два з найвеличніших та наймогутніших домів усього Вестеросу. Народження їхнього сина та спадкоємця, принца Джофрі, року 286-го по А.З. стало приводом для бучного святкування по всьому Семицарстві. Завдяки убезпеченому наступництву престолу попереду знову замаяли часи миру та розквіту, і не в останню чергу завдяки Тайвинові Ланістеру та воїнам західного краю.

<<< Світ льоду та вогню