Прибуття андалів

<<< Світ льоду та вогню

Андали залишили свій слід у Дорні, як і на всьому Вестеросі південніше Перешийку. Проте більшість дослідників минувшини погоджуються, що тут їхній вплив був менший, ніж у інших південських королівствах. На відміну від першолюдей, андали були знаними мореплавцями, найзавзятіші з їхніх керманичів добре вивчили дорнійське узбережжя і полюбляли приказувати, що на ньому нема нічого вартого уваги, крім змій, піску та скорпіонів. Не диво, що порівняно мало загарбників трудилися наставляти весла на південь, коли перед очима — просто через вузьке море від Андалосу — лежали зеленіші й багатші землі.

Та завжди знайдуться ті, хто підуть шляхами, якими нехтує решта, і шукатимуть собі долі у найглухіших кутках світу. Так трапилося і з тими андалами, які дісталися Дорну. Хтось заходився чубитися з першолюдьми, які раніше прийшли на добірні землі уздовж Зеленокрівці та морського берега, або посунув у гори, шукаючи землі там. Інші закріпилися у місцях, де перед ними ніхто не селився.

Серед таких були Уллери та Коргили; перші звели собі похмуру смердючу твердиню понад жовтими сірчаними водами Сірки, останні ж укріпилися серед глибоких пісків та високих надм, забравши та огородивши єдине джерело води на дві з половиною сотні верст навколо. Далі на схід дім Вайф поставив світлий та високий замок серед пагорбів, біля злиття двох потоків, що породжують річку того ж імені. Деінде у дорнійських землях викраяли собі дідицтва Аліріони, Джордейни та Сантагари.

А на східному узбережжі, між Зламаною Рукою та Зеленокрівцею, висадився такий собі шукач пригод Морган Мартел з родичами та прибічниками. Ті землі вважали своїми дім Перебрід та дім Скойко, але вони зазнали поразки у битві; Мартели захопили їхні села, спалили їхні замки та затвердили свою владу над смугою кам’янистого узбережжя у двісті п’ятдесят верст завдовжки та п’ятдесят завширшки.

Упродовж наступних століть сила їхня зростала… але не надто швидко, бо володарі дому Мартел віддавна славляться обачністю. Перед прибуттям Німерії жоден дорнієць не рахував їх серед наймогутніших вельмож у краї. А й справді, оточені зусібіч королями, Мартели навіть не подбали назватися тим самим титулом; навпаки, у певні миті історії вони охоче корилися королям Джордейнам у Торі, побожним Аліріонам з Божеласки, дрібним королькам Зеленокрівці та могутнім Крицакам у Крицаку.

<<< Світ льоду та вогню